Екскурсія «Анна Франк»

У Домі Анни Франк Анна писала свій знаменитий щоденник, переховуючись від нацистів під час Другої світової війни. Таємний сховок, де вона жила, згодом став музеєм, і сюди приїжджають відвідувачі з усього світу, щоб дізнатися про її життя та історію Голокосту.

Вестеркерк (Westerkerk) завершили 1631 року; вона відома своєю вежею заввишки близько 85 метрів — найвищою церковною вежею міста. 1669 року тут поховали Рембрандта, у безіменній могилі.

Переховуючись у Таємному сховку неподалік, Анна Франк чула дзвони вежі Вестерторен (Westertoren). У щоденнику вона писала, яку розраду вони їй давали.

VOC (Нідерландська Ост-Індська компанія) — торговельна компанія, яка відіграла велику роль у Золотій добі Амстердама, а пояс каналів — унікальна система концентричних каналів XVII століття, збудована під час найбільшого розширення Амстердама. Ці дві речі тісно пов'язані: багатство від торгівлі VOC безпосередньо пішло на будівництво й розвиток поясу каналів, де заможні купці зводили свої вражаючі будинки.

VOC торгувала переважно прянощами та іншими цінними товарами з Азії. Їх зберігали на складах купецьких будинків уздовж амстердамських каналів. Ці склади спеціально робили з великими горищами та балками для підйому вантажів на фасадах, щоб тримати дорогоцінний крам «високо й сухо».

В Амстердамі близько 2 500 плавучих будинків. Люди живуть тут на човнах уже давно, але справжній розквіт плавучих будинків почався після Другої світової війни як вихід із житлової кризи. У цьому музеї — колишньому вантажному судні 1914 року — можна побачити, яке воно, життя на воді.

Ці фасадні камені слугували орієнтирами для мешканців міста в XVII столітті. Невеликі витвори мистецтва показували, де пекар продає свій хліб або де можна полагодити взуття.

Без сумніву, «Нічна варта» художника Золотої доби Нідерландів Рембрандта Гарменсзона ван Рейна (1606–1669) — серце Рейксмузею (Rijksmuseum). Це не лише найбільший і найважливіший твір музею: уся колекція буквально побудована навколо нього, адже Зала «Нічної варти» в самому центрі музею відкривається в Почесну галерею. Ця величезна картина в натуральну величину славиться драматичною грою світла й тіні, а також тим, що новаторськи зображує групу людей у русі, а не статичну військову сцену.

Гарний квартал для якісного шопінгу в типовій атмосфері старого Амстердама. Тут добрий вибір галерей, антикварних і вінтажних крамниць, а також пабів і ресторанів. Чудове місце, щоб неспішно прогулятися й позазирати у вітрини.

На площі Амстелвелд (Amstelveld) стоїть єдина збережена в Амстердамі дерев'яна тимчасова церква. У цій рідкісній дерев'яній будівлі проходять концерти й художні виставки. Завдяки гарно пропорційним вікнам ця затишна будівля нагадує елегантну скриньку для коштовностей.

Де Дейф («Голубка») — історична католицька церква, яка вирізняється вражаючим фасадом і класичною архітектурою.

Церква має чудову акустику, тож тут часто відбуваються концерти класичної музики та хорові концерти. В інтер'єрі — гарні вітражі та історичний орган Smits 1862 року, на якому грають і досі.

Здавна важливий судноплавний шлях між Зейдерзе (Zuiderzee) та внутрішніми землями — і річка, на честь якої назване наше місто. Близько 1270 року на Амстелі збудували дамбу, і рибальське село швидко перетворилося на торговельне місто. Найдавніший документ, у якому згадується Амстердам, датований 1275 роком: це митний привілей графа Флориса V, що звільняв мешканців від сплати мита в Голландії. У ньому місто назване Amestelledamme («дамба на Амстелі») — з цієї назви поступово й вийшов Амстердам. Міські права місто отримало близько 1300 року.

Магере Бруг, «Худий міст», імовірно, завдячує своєю назвою дуже вузькому дерев'яному мосту, який уперше збудували тут 1691 року. Популярна легенда розповідає про двох сестер на прізвище Магер, які жили на протилежних берегах і заплатили за міст, щоб ходити одна до одної в гості; гарна історія, але доказів їй немає.

Міст відомий у всьому світі завдяки фільму про Джеймса Бонда «Діаманти назавжди» (1971). А ось найновіша легенда: якщо на борту є закохані пари, поцілуйтеся точно під мостом — і кохатимете одне одного все життя!

У XVII столітті багато амстердамських жінок залишалися самі: їхні чоловіки йшли в море, і чимало з них так і не поверталися. Щоб піклуватися про літніх жінок, дияконат Реформатської церкви збудував тут Амстелгоф (Amstelhof). Будівництво почалося 1681 року на тоді ще дешевій землі на протилежному березі Амстела. До 2007 року тут був будинок для літніх людей.

2009 року будівля знову відкрилася як Ермітаж Амстердам — філія Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Після вторгнення Росії в Україну 2022 року музей розірвав зв'язки з Росією і змінив назву на H’ART Museum.

Теперішній Королівський палац на площі Дам (Dam) спочатку був амстердамською ратушею. На початку XIX століття міська влада переїхала на Аудезейдс-Ворбургвал (Oudezijds Voorburgwal). Згодом і ця будівля стала затісною, і у 1980-х роках архітектори Гольцбауер, Гольт і Кес Дам спроєктували нову ратушу на місці Ватерлоплейн (Waterlooplein) / колишнього Влойєнбурга. Будівля має подвійну функцію: це і ратуша Амстердама, і театр Національної опери та балету.

Зараз ми пливемо каналом Геренграхт, частиною престижного розширення міста на початку XVII століття. Ця ділянка тягнеться від Лейдсеграхту (Leidsegracht) до Амстела, і тут ви бачите переважно дуже великі будинки: міська рада видавала тут лише великі ділянки, щоб привабити багаті купецькі родини.

Популярна історія: кажуть, що податки рахували за шириною будинку та кількістю вікон, а за подвійні сходи нібито навіть доплачували. Гіди дуже люблять це розповідати, але історики сумніваються; імовірніша причина того, що більшість будинків такі вузькі, — висока ціна землі вздовж каналу.

Один із найгарніших каналів — славиться своїми сімома однаковими арковими мостами. 1901 року міська рада хотіла засипати цей канал заради нового електричного трамвая, але, на щастя, після численних протестів план відхилили. Увечері тут особливо гарно, бо арки підсвічені, а з площі Торбекеплейн (Thorbeckeplein) відкривається чудовий вид!

У цій колишній винокурні можна скуштувати традиційний єневер (нідерландський джин — старший і кращий!), пиво, а також їхнє знамените фондю чи біттерболен. Квартал Дев'ять вуличок (De Negen Straatjes) вирізняється затишною атмосферою та жвавою сумішшю туристів і місцевих.

Будинок Бартолотті збудували близько 1617 року для Віллема ван ден Гейвела тот Бейхлінгена — одного з найзаможніших амстердамців того часу. Він успадкував статок від бездітного дядька по шлюбу, Джованні Баттісти Бартолотті, купця з Болоньї. Проєкт приписують Гендріку де Кейсеру (Hendrick de Keyser) — тому самому архітекторові, що увінчав вежу Монтелбансторен.

Більше про Будинок Бартолотті